Юридичні вимоги до Інтернет-бізнесу

Юридичні вимоги до Інтернет-бізнесу

При вході в цифровий світ існують додаткові законодавчі вимоги, які можуть застосовуватися до вашого бізнесу.

Електронна комерція

Перш ніж запускати свою платформу для електронної комерції, перевірте, чи дозволяється продаж вашого товару через Інтернет або чи вимагається отримання спеціальних ліцензій. До прикладу, забороняється продаж наступних товарів через Інтернет: лікарські засоби, алкогольні напої та тютюнові вироби. Дані товари можна лише бронювати через Інтернет, а самий продаж здійснювати у конкретному приміщенні торгівлі.

Під час продажу через Інтернет вам також може знадобитися розуміння особливостей правого регулювання сфери електронної комерції, реклами недобросовісної конкуренції та захисту персональних даних. Зверніть увагу, що ви маєте мати зареєстрований вид діяльності КВЕД "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет".

Основним нормативним актом, який регулює питання електронної комерції є Закон України "Про електронну комерцію". Даний закон визначає питання діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних договорів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

На веб-сайті, через який здійснюється продаж товару, ви маєте надати відвідувачам доступ до наступної інформації:

Для продажу товару через Інтернет необхідно вчинення електронного договору, який укладається шляхом вашої пропозиції як продавця укласти договір та відповідного прийняття покупцем. Оферта може бути надіслана електронним повідомленням або розміщенням пропозиції на веб-сайті. Пропозиція має містити істотні умови, передбачені для відповідного договору, за яким ви надаєте послуги/продаєте товар. Такі істотні умови включають:

Для надання послуг в електронній комерції можуть залучатися треті сторони – надавачі послуг проміжного характеру в інформаційній сфері. Під надавачами послуг проміжного характеру мають на увазі операторів телекомунікацій, операторів послуг платіжної інфраструктури та інших суб’єктів, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням ІТ-систем. До прикладу, якщо ви бажаєте надати можливість своїм клієнтам сплачувати товари/послуги онлайн, то ви залучаєте надавача послуг проміжного характеру. Звертаємо увагу, що такий надавач послуг не є стороною вашого договору із клієнтом.  

Для надання послуг у сфері електронної комерції ви можете перебувати як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування. На спрощеній системі ви можете вибрати другу або третю групу єдиного податку. Нагадаємо, що підприємець другої групи сплачує єдиний податок за фіксованою ставкою у розмірі 20% розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. У той же час, платник єдиного податку на третій групі повинен сплачувати або 3% (у разі якщо є платником податку на додану вартість) або 5% (якщо не є платником податку на додану вартість). Проте врахуйте, що платники єдиного податку другої групи мають суттєвіші обмеження. Зокрема, обсяг доходу на другій групі не може перевищувати 5,921,400 грн. за календарний рік та кількість найманих працівників на умовах трудового договору не може перевищувати 10 працівників. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, сплачують податок на доходи (18%) від чистого доходу (дохід мінус витрати).

Також під час використання реклами для просування свого бізнесу уникайте використання недобросовісної реклами. Закон України "Про рекламу" визначає недобросовісну рекламу як рекламу, що вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. Із визначення випливає, що недобросовісна реклама має широке визначення. Вам слід пам’ятати, що введення в оману має місце, коли в рекламі зазначається інформація, яка не відповідає дійсності або є неправдивою. Для того, щоб віднести реклами до недобросовісної достатнім є завдання шкоди (матеріальної або моральної) споживачу.

В Україні наразі діє окреме законодавче регулювання питань захисту персональних даних, зокрема, визначені правила збору та обробки персональних даних фізичних осіб. Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання обробки та захисту персональних даних є Закон України "Про захист персональних даних". Персональними даними вважаються відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, які дають можливість ідентифікувати таку фізичну особу. До персональних даних належать прізвище, ім’я, по-батькові, номер телефону, IP адреса, електронна пошта тощо. Обробкою персональних даних вважається будь-яка дія або сукупність дій із персональними діями, такі як збір, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптація, зміна, відновлення, використання і розповсюдження (реалізація, передача), знеособлення, знищення даних. Статтею 11 закону передбачено підстави для обробки персональних даних, зокрема, при укладенні та виконанні договорів. Відповідно отримувати окрему згоду на обробку персональних даних при укладенні договорів не потрібно. Проте необхідно повідомити клієнта про збір персональних даних згідно із статтею 12 закону. Окрема згода клієнта на обробку персональних даних потрібна при наданні йому маркетингових пропозицій та інших послуг, які не є необхідними для укладення договору.

Електронні документи та електронні підписи

Якщо бізнес повністю працює онлайн, ви повинні забезпечити функціональну систему цифрового підписання документів та юридичного визнання цифрових підписів.

Існує кілька визначень та варіантів того, що саме може становити електронний підпис. Загалом розрізняють:

- Звичайний електронний підпис (введення імені в договорі або в електронний лист, що містить умови договору, натискання кнопки “Приймаю” на веб-сайті, вставка підпису у вигляді зображення в електронний контакт, використання веб-платформи електронного підпису для створення, електронного зображення власноручного підпису). Такий підпис у вигляді натискання кнопки "Приймаю" може використовуватися інтернет-магазинами для фіксування того, що відвідувачі ознайомлені із правилами інтернет-магазину.

- Удосконалений електронний підпис (цифровий підпис з використанням технології шифрування з відкритим ключем та підкріпленого цифровим сертифікатом від провайдера (або довіреної третьої сторони), що підтверджує особу підписанта (наприклад, такі платформи підписів як DocuSign). Удосконалений електронний підпис використовується для ідентифікації особи на сайті "Дія" чи сайтах банках. Проте він не підходить для підписання договорів через системи електронного документообігу.

- Кваліфікований електронний підпис (цифровий підпис з використанням технології шифрування з відкритим ключем та підкріпленого цифровим сертифікатом від провайдера (або довіреної третьої сторони), що підтверджує особу підписанта, і зареєстрований на державному рівні. Даний вид підпису є найбільш захищений, сертифікований Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації та прирівнюється до підпису "від руки". Для підписання договорів із контрагентами через системи електронного документообігу слід використовувати саме цей вид підпису.

Основні міркування щодо електронних підписів

Щоб гарантувати дійсність своїх електронних підписів необхідно забезпечити виконання певних вимог, зокрема:

— Намір: контрагент повинен мати намір підписати документ і взяти на себе зобов'язання за ним. Тобто, угода сторін про використання електронного документообігу та електронного підпису має бути прямо передбачена в договорі або в додатковій угоді до вже укладеного договору. Це необхідно для уникнення спірних питань з контрагентом.

— Доказові дані: ви повинні зберігати докази того, що клієнт уклав угоду, разом із змістом угоди. Усі пов'язані з цим телефонні дзвінки, електронні повідомлення та листи можуть бути використані в судовому процесі, якщо підпис опиниться під питанням.

— Розуміння: забезпечте, щоб клієнт не уклав угоду, не розуміючи зміст своїх дій. Вам слід запровадити заходи захисту для більш вразливої аудиторії.

— Безпека: впровадьте заходи в питаннях безпеки та надійності; наприклад, додаткові заходи проти шахрайства.

— Поясніть клієнтам суть договору та його ефекту.

— Формальності: усі інші формальності, визначені законом чи нормативними актами, або визначені в угоді, повинні бути виконані; наприклад, якщо підпис потребує засвідчення.

Обговоріть з іншою стороною, як можна підписувати відповідні документи, обмінюватися документами та які типи підписів будуть дозволені. Наприклад, на сьогодні активно використовують системі на зразок Вчасно або M.E.Doc для обміну електронними документами між суб'єктами господарювання. Проте зверніть увагу, що у вас і у вашого контрагента мають бути встановлені однакові системи для того, щоб здійснювати обмін документами. 

Ознайомтеся з нормативним регулюванням щодо використання електронних документів та електронних підписів

Можуть виникати ситуації, коли документ не може бути оформлений виключно в електронному вигляді. На практиці електронним підписом можуть підписуватися фактично усі документи, які використовуються у господарській діяльності, зокрема, договори, додатки, специфікації, додаткові угоди до нього, рахунки, акти тощо.

Транскордонне визнання електронних підписів

Електронні підписи мають неоднакову технологічну реалізацію і в різній мірі приймаються різними юрисдикціями. Технологічна несумісність або вимоги, а також відмінності у законодавстві різних країн означають, що не можна вважати цифровий підпис, дійсний в одній юрисдикції, дійсним і в іншій. Наприклад, законодавство Європейського Союзу не визнає електронні підписи з країн за межами Європейського Союзу. Проте рекомендуємо слідкувати за новинами у цій сфері, оскільки Україна активно працює щодо досягнення домовленостей із Європейським Союзом щодо визнання електронних цифрових підписів з України.

Конфіденційність даних

Якщо ви збираєте та зберігаєте особисту інформацію своїх клієнтів, ви повинні дотримуватися законодавства щодо конфіденційної інформації та захисту персональних даних.

На веб-сайті слід розмістити положення про конфіденційність, в якому зазначити всі правила, які застосовуються до захисту конфіденційної інформації, а також щодо збору та обробки персональних даних користувачів.

Тому розпочинайте збір та обробку персональних даних клієнтів лише пересвідчившись, що компанія дотримується усіх необхідних правил: чітко визначена мета, належні правові підстави, мінімально необхідний для досягнення цієї мети обсяг персональних даних, організаційні та технічні заходи, вчасне видалення персональних даних, належне інформування клієнтів щодо їх прав.

Персональні дані повинні використовуватися лише для чітко визначених цілей, належним чином, доречно і обмежуватися лише необхідним. Їх слід обробляти в захищеному режимі, що включає захист від їх незаконної або несанкціонованої обробки, передачі та доступу до них.

Пам'ятайте про те, що виокремлюють і "чутливі персональні дані" (їх перелік визначений в законодавстві та включає інформацію про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також дані, що стосуються здоров'я чи статевого життя), до яких застосовуються особливі правила збору та обробки. 

Для обробки персональних даних клієнтів Вам потрібно буде повідомити їх про певні основні права, передбачені законодавством. Клієнти мають право бути поінформованими про те, як використовуються їхні дані, а також отримувати доступ до них, видаляти і, якщо їх дані є неточними або неповними, виправляти їх.

Таким чином, ваша повідомлення про конфіденційність повинне охоплювати принаймні такі деталі:

• Чому і як ви обробляєте персональні дані

• Які персональні дані ви збираєте та обробляєте

• Як довго ви зберігаєте персональні дані

• Як ви захищаєте та охороняєте персональні дані

• Хто має доступ до персональних даних клієнтів і кому вони розкриваються

• Які права мають клієнти і як вони можуть їх реалізувати

• Як клієнти зв’язуються з вами щодо своїх прав.

Права споживачів

З метою захисту зростаючої кількості споживачів, які активно здійснюють покупки в Інтернеті, були розроблені нормативно-правові акти, покликані гарантувати безпеку операцій для споживачів в електронній комерції. Такі акти регулюють права, обов'язки та відповідальність продавця та покупця.

Загалом продаючи товари чи послуги в Інтернеті, ви повинні надавати основну інформацію про товар чи послугу та ваш бізнес. Особливу увагу слід приділяти механізмам доставки, витратам і часу, протягом якого товари дійдуть до споживача, або, у випадку надання послуг, мінімальній тривалості договору та розрахунковому періоду.

Клієнти, які здійснюють замовлення через Інтернет, поштою чи телефоном, зазвичай мають право скасувати своє замовлення в обмежений час, навіть якщо товари не мають дефектів. Умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги має визначатися продавцем.

Також слід перевірити правила щодо гарантій. Основним нормативним актом, який регулює питання гарантії є Закон України "Про захист прав споживачів". Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару; та 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків (тобто недоліків, які унеможливлюють використання товару), які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника). Під час повернення товару, покупець має пред'явити розрахунковий документ, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк – технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У разі пред'явлення споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, ви зобов'язані усунути їх протягом 14 днів з дати пред'явлення товару. У випадку якщо товар має бути замінений, то у разі наявності у вас аналогічного товару –ви маєте замінити товар негайно, якщо ж необхідно перевірити якість товару – то заміна має відбутися протягом 14 днів, а якщо аналогічний товар відсутній – то заміна має відбутися протягом двох місяців з моменту подання заяви покупця.

Також нагадуємо, що споживач має право обміняти товар належної якості протягом 14 днів не рахуючи дня купівлі. При цьому товар не мав використовуватися, має мати збережений товарний вигляд, споживчі властивості, ярлики, а також розрахунковий документ. Із списком товарів належної якості, які не підлягають обміну, можна ознайомитися за посиланням.Слід також звернути увагу, що законодавством передбачено відповідальність продавця за порушення своїх обов'язків у сфері захисту прав споживачів. Так продавець може понести відповідальність у десятикратному розмірі проданого товару, якщо він відмовиться обміняти товар, який не підійшов покупцю, протягом 14 днів або відмовиться усунути недоліки товару неналежної якості.

Із загальними вимогами щодо захисту прав споживачів можете ознайомитись у розділі "Клієнти".