Врахування юридичних аспектів та ризиків для Вашого бізнесу
Юридичні аспекти та ризики для бізнесу будуть
залежати від галузі, в якій ви працюєте, і типу бізнес-моделі, яку ви обрали.
Якщо у вашого бізнесу немає юрисконсульта, не бійтеся звернутися за правовою допомогою,
наприклад, за безкоштовною консультацією для підприємців, які пропонуються Дія.Бізнес. Неврахування
низки юридичних аспектів та відсутність професійного керівництва відповідними
ризиками може мати значні фінансові наслідки для вашого бізнесу.
Правові вимоги
При запуску та веденні бізнесу існує безліч юридичних вимог, які варто
враховувати. Перш за все, вони залежать від організаційно-правової форми
бізнесу та проявляються у наступних аспектах.
Індивідуальні підприємці
Підприємницьку діяльність можна провадити, зареєструвавшись як фізична особа-підприємець (ФОП). Зверніть увагу на те, що законодавство визначає, що однією із суттєвих ознак підприємницької діяльності є її систематичність. І хоча розуміння систематичності діяльності досі чітко не визначено у законодавстві, виходячи із позиції Верховного Суду України було прийнято такий критерій: якщо діяльність фізичної особи, яка пов'язана із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, здійснюється не менше, ніж три рази протягом одного календарного року, така діяльність є підприємницької і вимагає реєстрації особи як ФОП.
Слід зазначити, що на сьогоднішній момент особливо популярною така форма підприємництва є у галузі комп'ютерного програмування.
Особа, яка бажає отримати статус ФОП, повинна зареєструватись у
територіальному органі Міністерства юстиції України, або ж звернутись до
нотаріуса (який виконує функції державного реєстратора) за проведенням
державної реєстрації. На сьогодні існує чотири групи ФОП, які мають свої особливості та
обмеження. Детальніше про них ви можете ознайомитися за посиланням.
Процедура реєстрації ФОП доволі проста та швидка:
у реєстратора (або у разі онлайн реєстрації – у Дії) необхідно заповнити заяву
щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, заповнивши поля з
інформацією про себе, обравши спрощену систему оподаткування чи
зареєструвавшись платником податку на додану вартість. Відомості про фізичну
особу-підприємця реєструються протягом 24-х годин та вносяться до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
формувань (ЄДР). Зазвичай ФОП є платником єдиного податку та сплачує Єдиний соціальний
внесок. Постановлення ФОП на облік в податкових органах відбувається
автоматично на підставі актуальних даних, що містяться у ЄДР, а відтак для ФОП
немає необхідності подавати окремий пакет документів для цілей взяття на облік
у податкових органах.
Що стосується трудових відносин, то з ФОП можуть
укладатись договори цивільно-правового характеру, договори на працевлаштування в
аутсорсингових та аутстафингових компаніях (наприклад, в ІТ-сфері) тощо.
Варто також зазначити, що якщо ФОП бажає
припинити підприємницьку діяльність, аналогічно подається заява до державного
реєстратора про припинення діяльності (з метою видалення запису з реєстру).
В частині відповідальності ФОП за своїми
зобов'язаннями, то на відміну від використання юридичних осіб для ведення
бізнесу, ФОП буде відповідати за своїми зобов'язаннями усім належним фізичній
особі майном, включаючи навіть особисте майно, яке не використовувалося саме
для цілей ведення підприємницької діяльності.
Партнерство як неінкорпорована форма ведення
бізнесу
Під партнерством слід розуміти організацію господарської
діяльності, за якої двоє та більше осіб об'єднують своє майно, стаючи спільними
власниками створеного підприємства, спільно управляють діяльністю, розподіляють
прибуток та несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями.
Враховуючи особливості українського законодавства,
необхідно зауважити, що вагомою ознакою діяльності таких партнерств є договір
про спільну діяльність, зокрема договір простого товариства, та договір концесії.
Так, за договором про спільну діяльність
сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи
для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може
здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або
без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони
(учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою
одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Під концесією слід
розуміти надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом
державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного
договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам
господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або
управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на
себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького
ризику.
Окремо слід відмітити
статус повного товариства як організаційно-правової форми корпоративного
підприємства, створеного за принципом об'єднання осіб. Аналізуючи чинне
законодавство України, слід зазначити, що в розумінні повного товариства лежить
ідеологія юридичної особи як приватної корпорації осіб, поєднаних спільною
діяльністю і довірою та заснованою на договірних засадах. Проте за українським
законодавством повному товариству присвоєно статус юридичної особи та окремої організаційно-правової
форми господарської діяльності, про що детальніше буде описано в наступному
розділі.
Слід також зауважити, що
спільна діяльність підприємств (простого товариства) на основі договору про
спільну діяльність або договору простого товариства на практиці зустрічається
досить рідко.
Ведення бізнесу через створення юридичної особи
Українське законодавство передбачає, що господарська
діяльність може здійснюватися через організаційну форму підприємства, при цьому
підприємство володіє окремою правосуб'єктністю, а отже виступає від свого імені
та у власних інтересах, та, зазвичай, відповідає власним майном у відносинах із
третіми особами. При цьому підприємства можуть створюватися у різних
організаційно-правових формах – залежно від форми власності (державні,
комунальні, приватні, підприємства колективної власності, підприємства з
іноземними інвестиціями), способу утворення та формування статутного капіталу
(унітарні та корпоративні).
Найбільш популярними формами ведення підприємництва є
наступні:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю – одна з найпоширеніших форм підприємницької діяльності в Україні, яка користується популярністю завдяки простоті реєстрації та ведення подальшої господарської діяльності. Так, станом на січень 2023 року із 1 464 953 юридичних осіб 761 776 є саме товариствами з обмеженою відповідальністю. Таке товариство може створюватись фізичними чи юридичними особами (однією або більше особами), підлягає державній реєстрації в ЄДР, діє на підставі Статуту (установчого документу), статутний капітал якого поділений на частки, які відображають математичну пропорцію вартості внеску конкретного учасника до загального розміру статутного капіталу. Основною перевагою даної організаційно-правової форми є обмежена відповідальність учасників: учасники такого товариства не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, лише у межах вартості своїх вкладів. Утім, з цього правила є виняток: учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Варто також відзначити, що законодавчо не встановлені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу ТОВ, у зв'язку з чим статутний капітал такого товариства може дорівнювати 0 гривень, хоча на практиці такий розмір статутного капіталу буде важко зареєструвати, більше того, рекомендується формувати статутний капітал принаймні у такому розмірі, який дозволятиме покрити звичайні операційні витрати (заробітна плата, вартість оренди офісу, придбання необхідної техніки для запуску діяльності) на початкових етапах діяльності підприємства, допоки така діяльність не почала генерувати прибуток. Управління поточною діяльністю товариства здійснює директор, повноваження якого визначаються Статутом, або ж дирекцією як колегіальним виконавчим органом. Всі суттєві питання стосовно підприємства приймаються учасниками товариства на загальних зборах. На сьогодні законодавство надає можливість досить гнучко налаштовувати порядок управління товариством – головне, аби такі правила були чітко та коректно відображені у основному документі – Статуті товариства. Товариство може обрати спрощену систему оподаткування, або ж бути платником податку на додану вартість чи податку на прибуток.
2) Приватне підприємство – друга за популярністю організаційно-правова форма ведення бізнесу. Під приватним підприємством розуміється підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та їх праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Слід зазначити, що українське законодавство не містить чітких правил щодо того, як управляється приватне підприємство, які відомості повинен містити статут приватного підприємства. На практиці найчастіше у цих аспектах застосовують аналогію із товариствами з обмеженою відповідальністю. У зв'язку із зазначеним, ті власники, які бажають мати чіткі правила гри, зокрема, зі своїми партнерами по бізнесу, все ж віддають перевагу товариствам з обмеженою відповідальністю, аніж приватним підприємствам.
3) Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов’язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства. З огляду на цю особливість товариства з додатковою відповідальністю ця організаційна форма ведення бізнесу не набула популярності, та використовується передовсім у тих випадках, де така організаційно-правова форма вимагається для ведення певних видів діяльності (наприклад, страхової діяльності). Управління діяльністю товариства здійснює директор, повноваження якого визначені Статутом.
4) Повне товариство – товариство, засноване підприємцями, кожен з яких може діяти від імені товариства та солідарно відповідає за його зобов'язаннями. На противагу іншим товариствам (окрім командитного), повне товариство діє на підставі засновницького договору, який укладається в письмовій формі. Учасники даного товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. З огляду на цю особливість повного товариства ця організаційна форма ведення бізнесу не набула популярності, та використовується передовсім у тих випадках, де така організаційно-правова форма вимагається для ведення певних видів діяльності (наприклад, страхової діяльності). Управління діяльністю товариства здійснює директор, повноваження якого визначені Статутом.
5) Командитне товариство – учасники даного товариства здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками). Є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів, та не беруть участі в діяльності товариства. Тобто із встановлених приписів законодавства можна зробити висновок, що в даному товаристві наявні два види учасників: 1) повні учасники, які повністю залучені в управління компанії; 2) вкладники, які не беруть участі в управлінні. Варто також відзначити низку обмежень, які притаманні даному товариству: а) повний учасник КТ не може бути вкладником цього самого товариства; б) особа може бути повним учасником тільки в одному КТ; в) повний учасник КТ не може бути учасником ПТ. Дане товариство, як і повне товариство, діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками. Вкладники командитного товариства установчий документ не підписують. Управління діяльністю товариства здійснює директор, повноваження якого визначені Статутом. Форма командитного товариства на практиці також застосовуються досить рідко.
6) Акціонерне товариство - товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Особливостями відповідальності в АТ є те, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. На противагу іншим товариствам, процедура реєстрації акціонерного товариства дещо ускладнена у зв'язку із тим, що акції вважаються цінними паперами, їх випуск підлягає реєстрації, а обіг здійснюється в депозитарній системі України. Більше того, діяльність АТ підлягає нагляду з боку спеціального регулятора – Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, і окремий закон для АТ містить низку вимог для порядку скликання, проведення загальних зборів акціонерів, розкриття інформації, проведення аудиту і т.д. Статутний капітал АТ повинен становити не менше, аніж 200 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства (що становить станом на 2023 рік 1 340 000 гривень). У зв'язку із зазначеним, АТ як організаційно-правова форма ведення бізнесу застосовується передовсім там, де масштаб бізнесу є досить значним, аби переважувати витрати на створення та підтримання діяльності АТ, або якщо бізнес планує залучати великих інвесторів, для яких інвестування у акціонерний капітал є звичайним та прийнятим видом здійснення інвестицій.
Отож, особи, які бажають створити свій бізнес та провадити
підприємницьку діяльність, можуть обрати для себе організаційно-правову форму
господарської діяльності, серед яких найоптимальнішим варіантом все ж таки є
товариство з обмеженою відповідністю, оскільки саме така модель не вимагає
залучення значних коштів та зусиль під час його створення, а законодавство
пропонує багато гнучкості у налаштуванні порядку управління таким
підприємством.
Вибираючи назву бізнесу, логотип бренду і слоган, переконайтеся, що ви не
порушуєте чиїсь інтелектуальні права. Варто перевірити, чи наявна назва
компанії, яку ви бажаєте обрати за свою, в пошуковій системі Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за
посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search. Схожість
в найменуванні своєї компанії з іншими компаніями варто уникати з метою
подальшого комфорту ведення вашого бізнесу. Дослідіть, чи є інші компанії зі схожими логотипами. Використання чужої
ідеї може завдати шкоди вашому бізнесу і ініціювати судові позови.
Якщо Ви визначились із організаційно-правовою формовою своєї підприємницької діяльності, перш за все, варто перевірити, чи наявна назва компанії, яку Ви бажаєте обрати за свою в пошуковій системі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search. Схожість в найменуванні своєї компанії з іншими компаніями варто уникати з метою подальшого комфорту ведення Вашого бізнесу.
Також під час обрання назви слід враховувати декілька правил:
1. найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і громадських організацій;
2. для повного товариства: найменування має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство";
3. для командитного товариства: найменування має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство";
4. назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ);
5. рекомендовано також уникати вживання в назві компанії імен або псевдонімів осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування тощо;
6. рекомендовано уникати слів в назві товариства, які не мають розрізнювальної здатності (наприклад, загальні слова, такі як адвокатське бюро, банк, кабінет тощо).
Окрім цього, рекомендовано зареєструвати обране найменування компанії в уповноважених органах з метою уникнення посягань конкурентів на бренд у майбутньому.
Також пам'ятайте, що варто забезпечити охорону
своїх прав інтелектуальної власності шляхом їх державної реєстрації
(торговельних марок, винаходів, корисних моделей, промислових зразків,
географічних зазначень) із подальшим підтриманням чинності таких реєстрацій,
належного засвідчення виникнення прав інтелектуальної власності на об'єкти
авторського права, які охороняються з моменту та в силу свого створення, а
також за потреби регулярного та правильного укладення договорів щодо передачі
прав інтелектуальної власності.
Для того щоб відкрити свою справу, може знадобитися отримати різні дозволи
та ліцензії. Наприклад, наступні розповсюджені види діяльності потребують
ліцензування: медична практика, туроператорська діяльність, ветеринарна
практика, дозвіл на продаж алкогольних напоїв/тютюнових виробів тощо. Детально
ознайомитися із списком діяльності, яка підлягає ліцензуванню, можна у Законі України "Про
ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року. Визначте,
які дозволи і ліцензії необхідні для вашого виду бізнесу, аби убезпечити свій
бізнес від відповідальності за недотримання відповідних правил.
Якщо ви розширюєте свій бізнес за кордоном, вивчіть місцеві правові
вимоги. Ведення бізнесу в різних країнах означає, що вам доведеться
дотримуватися іноземних законів і правил.
Управління юридичними ризиками
Управління юридичними ризиками - це управління ризиком виникнення юридичних
помилок, які можуть призвести до серйозних наслідків для бізнесу. Ваш бізнес
може зіткнутися з судовими позовами, фінансовими штрафами або репутаційними ризиками.
Створіть систему для визначення необхідних юридичних дій і можливих порушень,
щоб ви могли впоратися з ними до їх ескалації.
