24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабну військову агресію проти України у зв'язку з чим Верховна Рада України затвердила указ Президента України про введення воєнного стану № 64/2022 від 24 лютого 2022 року. Як наслідок, громадяни України були змушені переміститися у більш безпечні регіони заходу України та Європи у той час як суб'єкти господарювання були змушені припинити повністю або частково свою діяльність та адаптуватися до нових реалій. 

Як наслідок, для забезпечення стабільності у державі були внесені численні зміни до законодавства України, які безпосередньо впливають на діяльність бізнесу, зокрема малих та середніх підприємств, та впливають на права та інтереси громадян України. Даним матеріалом ми взяли за мету ознайомити Вас із такими змінами.

Також звертаємо Вашу увагу на декілька корисних ініціатив, які можуть Вас зацікавити та пригодитися. А саме, Рада бізнес-омбудсмена України надає безкоштовну юридичну підтримку бізнесу під час війни. Підтримка стосується широкого спектру питань, зокрема законодавчих змін під час воєнного стану, переміщення бізнесу в межах країни за кордон, транспортування вантажу, порушення законних прав підприємців тощо. Більш детальну інформацію щодо безкоштовної лінії юридичної підтримки можна знайти тут.

Також запущено механізм надання мікрогрантів на порталі Дія для допомоги мікро- і малим підприємствам. Даний механізм запущений програмою "EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП", cпільно з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством економіки України, Дія.Бізнес і Офісом з розвитку підприємництва та експорту за фінансування Європейського Союзу та Уряду Німеччини. Мікро- та малі підприємства, які найбільше постраждали внаслідок збройної агресії можуть отримати мікрогрант в еквіваленті 4000 євро. Для більш детальної інформації перейдіть за посиланням.  

Застереження

Цей матеріал не є юридичною консультацією і має на меті дати загальну інформацію про зміни в законодавстві України. Щоб уникнути ризиків, перед прийняттям будь-яких рішень, що стосуються інформації в цьому виданні, потрібно звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.

Трудові відносини під час воєнного стану

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15 березня 2022 року ("Закон"), який уточнює відповідні обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та встановлює особливі правила, застосовані до трудових відносин на заміну тим правилам, що передбачені Кодексом законів про працю України.

Закон передбачає, що:

• випробування може встановлюватися всім працівникам;

• роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;

• роботодавець має право провести працівників на іншу роботу без їх згоди (за деякими винятками);

• при зміні істотних умов праці не застосовується двомісячний строк попередження;

• у зв'язку з веденням бойових дій в районі місцезнаходження роботодавця працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за деякими винятками);

• згода профспілки на звільнення працівників необхідна лише у випадку звільнення членів виборних органів профспілки (а не для всіх членів профспілки);

• нормальна тривалість робочого часу – 60 годин/тиждень, для працівників зі скороченим робочим часом – 50 годин/тиждень. При цьому час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається виключно роботодавцем;

• організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця;

• дозволяється залучення до деяких видів робіт тих категорій працівників, для яких у мирні часи діють певні обмеження (наприклад, залучення жінок до важких робіт, робіт у нічний час);

• оплата праці на умовах трудового договору, у разі відсутності у роботодавця можливості виплатити заробітну плати через воєнні дії, може бути відтермінована;

• дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена;

• роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівникам критичної інфраструктури (крім деяких випадків), дозволяється оформлювати неоплачувану відпустку на весь строк воєнного часу без врахування норм ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15 листопада 1996 року (про 15 днів неоплачуваної відпустки на рік);

• сторони мають право призупинити дію трудового договору (новий механізм, який потребує уточнення);

• святкові та неробочі дні відміняються на період дії воєнного стану.

Закон діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, окрім деяких винятків. Варто зазначити, що хоч він врегулював багато питань щодо трудових відносин під час воєнного стану, проте залишається певна кількість відкритих питань. Таким чином, ми рекомендуємо роботодавцям слідкувати за роз'ясненням, рекомендаціями та подальшими змінами.

Закону України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15 листопада 1996 року

Мобілізація працівників

03 березня 2022 року Верховна Рада України схвалила Указ Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року про загальну мобілізацію. У зв'язку з тим, що працівники роботодавця можуть підпадати під категорії військовозобов'язаних або резервістів, роботодавцю слід пам'ятати про необхідність дотримання законодавчих гарантій для працівників на час виконання обов'язків, пов'язаних із прийняттям на військову службу – наприклад, щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 119 Кодексу законів про працю України ("КЗпП")):

• у разі призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (на підставі повістки);

• при увільненні на час служби за контрактом (на підставі витягу з наказу військової частини або засвідченої копії контракту);

• при проходженні медогляду (на підставі повістки про виклик для проходження медичного огляду, на якій у подальшому проставляють відмітки про час його проходження; довідки про факт проходження працівником медичного огляду);

• під час військових зборів/навчань (на підставі повістки, інформації із військового квитка), тощо.

Якщо працівником поки що не надано підтверджувальні документи про призов/вступ на військову службу (у роботодавця є лише інформація зі слів працівника) – не звільняйте його за прогул, а табелюйте як неявку з нез’ясованих причин (відмітка "НЗ") допоки не отримаєте від нього необхідні документи. 

Для працівників, що вступили до лав територіальної оборони, також застосовуються гарантії, передбачені ст. 119 КЗпП – збереження робочого місця та виплата середнього заробітку. Для надання таких гарантій працівник має пред’явити роботодавцю контракт добровольця територіальної оборони.

Релокація бізнесу

Кабінет Міністрів України ("КМУ") спільно з Міністерством економіки України запровадив програму, що пропонує релокацію українських підприємств, які знаходяться у зоні бойових дій. Згідно із програмою бізнес може отримати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень та розселенні працівників.

Дана ініціатива регулюється наступними нормативно-правовими актами:

• Постановою КМУ "Про особливості роботи акціонерного товариства "Укрпошта" в умовах воєнного стану" № 305 від 17 березня 2022 року. Постанова передбачає здійснення АТ "Укрпошта" безоплатного перевезення майна вітчизняних суб'єктів господарювання згідно з переліком, який формується Міністерством економіки України і передається до Міністерства інфраструктури України; та

• Розпорядженням КМУ "Про затвердження плану невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію" № 246-р від 25 березня 2022 року. Розпорядженням передбачено план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб'єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.

Заявку може подати будь-яке підприємство. Більше того, відсутні будь-які підстави для відмови. Проте, першочергово виконуються пріоритетні заявки, а саме від стратегічних підприємств та підприємств, які виробляють товари першої необхідності. Підприємства, які мають можливість самостійно перевести своє обладнання, отримають допомогу з логістичних питань. 

Пакет державної підтримки включає:

• підбір місця розташування для потужностей підприємства;

• допомога з перевезенням на нову локацію;

• сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників;

• підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

Важливою умовою вивезення підприємств є відсутність надмірної загрози для водіїв та залізничників та наявність логістичних можливостей. У зоні проведення бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.

На даний момент, переміщення можливе в одну із дев'яти областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області).

Для цього потрібно подати заявку на переміщення за посиланням, вказавши спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування.

Податкові питання

З моменту введення воєнного стану в Україні, податкове законодавство зазнало наступних основних змін, що впливають на бізнес:

• безоплатна передача коштів/товарів/послуг на користь Збройних сил України ("ЗСУ") та територіальної оборони не оподатковується ПДВ;

• не застосовуються податкові коригування при добровільній передачі певних товарів на користь ЗСУ та інших військових формувань;

• спрощено правила документообігу переміщення пального транспортними засобами;

• спрощено правила документообігу переміщення пального транспортними засобами;

• запровадження єдиного податку (податку з обороту) у розмірі 2% для фізичних-осіб підприємців та підприємств з оборотом до 10 млрд грн. (звільненням від податку на прибуток, ПДВ та деяких інших платежів);

• сплата єдиного податку для ФОП 1-ї та 2-ї групи на добровільній основі;

• зменшення ПДВ до 7% та звільнення від акцизу з пального;

• звільнення від сплати ПДФО, при отриманні допомоги особами, по-страждалими від військової агресії;

• можливість отримати бюджетне відшкодування ПДВ у сумі, узгодженій за результатами камеральної перевірки;

• строки, встановлені податковим законодавством, зупиняються;

• податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, окрім деяких випадків;

• скасовано мораторій на проведення фактичних перевірок, що був запроваджений на час дії карантину у зв'язку з COVID-19;

• у разі несвоєчасного виконання податкових обов’язків штрафні санкції не нараховуються, якщо такі обов’язки будуть виконані протягом трьох місяців після завершення військового стану;

• якщо порушення виявлено в результаті проведення фактичної або камеральної перевірки, що дозволені в період військового стану, відповідальність настає в загальному порядку;

• не застосовуються штрафні санкції, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року;

• шкода, завдана бездіяльністю податкових органів, не відшкодовується, якщо така бездіяльність обумовлена воєнним станом.

Корпоративні питання

З метою недопущення несанкціонованого втручання в державні реєстри, зміни в них даних та рейдерства, Міністерство юстиції України та державне підприємство "Національні інформаційні системи" припинили функціонування державних реєстрів України, зокрема Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань. 

Запровадження такого обмеження означає неможливість проведення реєстраційних дій. Проте, Міністерство юстиції України реалізувало можливість проводити найбільш нагальні реєстраційні дії, у тому числі:

• створення благодійних організацій та громадських формувань, та зміни відомостей про них;

• зміна керівника компанії у зв'язку із його / її смертю;

• зміна місцезнаходження компанії;

• зміна видів економічної діяльності ФОП;

Проведення реєстраційних дій можливе через державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції України, а також нотаріусів, які внесені до відповідного переліку. Ознайомитися із переліком нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, можна за посиланням.

Також, було запроваджено заборону на вчинення нотаріальних дій у випадку звернення осіб, пов’язаних з державою-агресором, включаючи також тих, які мають бенефіціарних власників з часткою володіння 10 і більше відсотків, які є громадянами російської федерації/Республіки Білорусь або юридичним особами, зареєстрованими в російській федерації/Республіці Білорусь.

Вилучення майна в умовах воєнного стану

Вилучення майна можливе в два різні способи:

• безоплатно у рамках військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань; та

• відчужити (ревізувати) майно (тобто отримати на нього право власності).

Безоплатне отримання транспортного засобу у рамках військово-транспортного обов'язку 

Даний спосіб застосовується виключно до транспортних засобів та регулюється ст. 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року та Положенням про військово-транспортний обов'язок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28 грудня 2000 року, який передбачає процедуру залучення, порядок компенсації шкоди, завданої транспорту, а також порядок повернення транспортного засобу.

Військово-транспортний обов'язок вимагає від підприємств:

• подавати територіальному центру комплектування та соціальної підтримки ("ТЦК") щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспорту, його технічний стан, а також про працівників, які працюють на ньому; та

• після отримання спеціального документа (так званого часткового наряду), що підписується керівником ТЦК та головою місцевої адміністрації, передати транспорт відповідному військовому формуванню. Під час дії воєнного стану такі наряди вручають і громадянам.

Особливостями даної процедури є те, що:

1) підприємства або громадяни не втрачають право власності на транспортний засіб, як і не отримують за нього оплату;

2) після оголошення демобілізації авто повертається власнику;

3) якщо авто було знищено чи пошкоджено, то власнику отримує право на відповідну компенсацію;

4) передача транспорту може здійснюватися для виконання конкретного завдання, а не на весь період воєнного стану, після чого повертається власнику;

5) вилучатися може не лише авто приватних підприємств, а також громадян.

Яка процедура безоплатного вилучення авто в разі оголошення мобілізації?

1. За поданням відповідних ТЦК державні адміністрації (військово-цивільні адміністрації у разі утворення і делегування повноважень) приймають розпорядження, якими встановлюють ліміти вилучення транспортних засобів та перелік підприємств, на які покладено обов'язки з передачі транспортних засобів.

2. Держадміністрації (військово-цивільні адміністрації у разі утворення) складають документ – частковий наряд. Зазначений наряд містить завдання підприємству щодо передачі транспортних засобів.

Такий наряд підписується головою адміністрації (керівником військової адміністрації у разі утворення) та керівником ТЦК.

Зазначені наряди можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом 6 місяців з дати ознайомлення з ними.

3. ТЦК вручають часткові наряди.

Вручення таких нарядів здійснюється представниками ТЦК керівнику чи уповноваженій особі підприємства, окремим громадянам – власникам авто. Про відмову від вручення складається відповідний акт.

4. Здійснюються відбори транспортних засобів за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих часткових нарядів.

5. Доставляється авто до пункту передачі у строки відповідно до часткового наряду, їх передача. Такий обов'язок покладається на власника транспортного засобу.

6. При передачі складається акт у трьох примірниках. Такий акт підписується керівником підприємства (уповноваженою особою, власником), керівником (уповноваженою особою) ТЦК, командиром (керівником, уповноваженим представником військової частини, формування, яким передається авто).

Який порядок повернення безоплатно вилученого транспорту?

Повернення вилучених автівок має здійснюватися протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через ТЦК, які здійснили таке залучення із здійсненням наступних кроків:

1. керівник підприємства (власник) звертається до ТЦК за місцем їх залучення з відповідною заявою;

2. ТЦК за погодженням з місцевими адміністраціями визначає строки та місце повернення та доводить їх до відома керівників підприємств (власників).

3. підготовка авто до повернення, що здійснюється військовими формуваннями, яким були передано авто.

4. повернення транспорту. Під час повернення складається акт за встановленою формою; до акту додається докази оцінки авто; автівка повертається разом з реєстраційними документами та державними номерними знаками.

Як отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене авто?

Керівник підприємства має звернутися до ТЦК за місцем їх залучення до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення авто та документ про оцінку (висновок експерта або звіт). У разі, якщо ви не погоджуєтеся з оцінкою шкоди, що надана у звіті про оцінку чи висновку експерта, складеним на замовлення військових формувань, необхідно звернутися за рецензуванням такого звіту у порядку передбаченому Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-ІІІ від 12 липня 2007 року.

ТЦК розглядає заяву та документи протягом 1 місяця. За результатами розгляду складається висновок про здійснення виплати. Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий – територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у ТЦК. Незгода з таким висновком чи рішення про відмову у виплаті може бути оскаржено до суду.

Виплата компенсації за пошкоджене чи знищене авто здійснюється у порядку черговості протягом 5 наступних бюджетних періодів (років) після оголошення демобілізації та повернення транспорту.

Яка відповідальність за відмову у наданні автівки?

За відмову у передачі авто громадянина чи посадову особу підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. В умовах воєнного стану на громадянина може бути накладено штраф у розмірі від 200 до 300 (3400 до 5100 грн.) н.м.д.г, а на посадових осіб – від 300 до 500 (5100 до 8500 грн).

Відчуження (ревізування) майна

За загальним правилом, реквізиція передбачає право держави примусово "забрати" майно, у тому числі авто, у власника (громадянина або бізнесу) та отримати на нього право власності. У той же час, реквізиція здійснюється в чітко визначеному порядку та із обов'язковим відшкодуванням власнику вартості такого майна.

Хто ухвалює рішення примусового відчуження майна?

У місці, де ведуться бойові дії, рішення про відчуження майна приймається вищим військовим командуванням, а у місцях, де не ведуться – вищим військовим командуванням за погодженням із державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Яка процедура примусового відчуження майна?

Реквізиція здійснюється за чітко встановленою процедурою:

• ухвалюється рішення вищим військовим командуванням у порядку зазначеному вище;

• після чого представники військово командування та (або) державної адміністрації або місцевої ради, прийшовши до особи з метою вилучення майна, повинні надати власнику майна рішення про примусове відчуження, а також документи на посвідчення повноважень;

• про примусове відчуження складається акт за встановленою законодавством формою, який підписується власником майна (його представником) і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив (ухвалив) таке рішення зі скріпленням акту печатками таких осіб.

На яку компенсацію вартості майна має право власник?

Розмір компенсації за реквізицію майна встановлюється на підставі оцінки. Така оцінка проводиться професійним оцінювачем, а в разі неможливості – органами державної влади та місцевого самоврядування. У разі незгоди із розміром компенсації власник має право оскаржити її до суду.

Оформлення документів та оцінку оплачує військове командування, орган, що ухвалив рішення про таке відчуження. Компенсація може здійснюватися військовим командування чи органом, що ухвалив рішення про таке відчуження, як до, так і після того, як авто забрали:

• до – на підставі звіту про оцінку майна;

• після – протягом п'яти наступних бюджетних періодів (років) після скасування воєнного стану на підставі заяви попереднього власника, поданої до ТЦК, до якої додається звіт про оцінку майна та акт. Зазначена заява має бути розглянута протягом 10 робочих днів з дати її подання.

Чи може власник повернути майно, яке було до того примусове відчужене?

Так, якщо після скасування воєнного стану майно, яке було реквізоване, зберіглося. У такому випадку, власник має право вимагати його повернення в судовому порядку.

У разі повернення майна особі в неї поновлюється право власності. Проте, у такому випадку, власник зобов'язується повернути грошову суму, яку йому було відшкодовано з вирахуванням розумної плати за використання майна. Така плата встановлюється за погодженням сторін, а у випадку відсутності згоди – судом.

Ліцензування експорту товарів

У зв'язку із нападом російської федерації на територію України та введенням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1424 від 29 грудня 2021 року, якими було запроваджено низку обмежень в частині експорту товарів.

Відтак, ліцензування потрібно для експорту наступних товарів:

• пшениця і суміш пшениці і жита (меслин) (код УКТЗЕД 1001);

• м'ясо курей свійських (коди УКТЗЕД 0207 11 – 0207 14);

• яйця кур свійських (код УКТЗЕД 0407 21 00 00);

• велика рогата худоба (жива) (код УКТЗЕД 0102);

• м’ясо великої рогатої худоби (морожене) (код УКТЗЕД 0202);

• м’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби (код УКТЗЕД 021020).

Для експорту вищезазначених товарів підприємству необхідно звернутися за отриманням експортної ліцензії, яку видає Міністерство економіки України. Експортну ліцензію може отримати будь-який суб'єкт господарювання, що є резидентом України, та перебуває на обліку в митних органах.

Для одержання ліцензії на експорт таких товарів заявник - суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) такі документи:

• заявка на видачу ліцензії за формою, затвердженою Наказом Міністерства економіки України від 09 вересня 2009 року № 991 "Про порядок ліцензування експорту товарів";

• лист-звернення щодо оформлення ліцензії;

• копія зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) (у разі коли такі документи укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову).

Згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічному діяльність" № 959-XII від 16 квітня 1994 року, строк розгляду заявки становить 10 робочих днів, проте за інформацією Міністерства економіки України заявка розглядається протягом 24 годин. У період воєнного стану експортна ліцензія видається безкоштовно.

Також був змінений список товарів, експорт яких заборонений. Під цю категорію товарів підпадають:

• жито (код УКТЗЕД 1002);

• овес (код УКТЗЕД 1004);

• гречка (код УКТЗЕД 1008 10 00 00);

• просо (код УКТЗЕД 1008 29 00 00);

• цукор (код УКТЗЕД 1701);

• сіль, придатна для споживання людьми (код УКТЗЕД 2501 00 91 00).

Валютні обмеження

Національний банк України ("НБУ") запровадив додаткові валютні обмеження шляхом прийняття 24 лютого 2022 року Постанови Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" № 18 ("Постанова").

Нові обмеження спрямовані на забезпечення надійності та стабільності банківської системи України. Зокрема, Постановою накладено заборону на купівлю іноземної валюти та проведення транскордонних переказів, крім деяких  випадків, зокрема:

• валютних операцій з міжнародними фінансовими організаціями (ЄБРР, МФК, ЄІБ та інші) з метою розрахунків з такими організаціями;

• імпортних операцій резидентів України з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік товарів критичного імпорту" від 24 лютого 2022 року № 153;

• на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ;

• тощо.

Також, НБУ тимчасово скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів України з 365 до 90 календарних днів. Новий строк застосовуватиметься до операцій починаючи з 05 квітня 2022 року.

Більше того, змінами дозволено фізичним особам переказувати іноземну валюту за кордон для купівлі низки товарів, зокрема касок, шоломів, військової та тактичної форми і взуття, оптичних приладів для слідкування, безпілотних літальних апаратів тощо, у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн (в іноземному еквіваленті за офіційним курсом НБУ).

Банкам України також заборонено проводити будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь або для виконання зобов'язань перед юридичним або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь.

Звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації" № 187 від 03 березня 2022 року було запроваджено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи:

• громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Консультації для українців, які змушені переміститися за кордон

У зв'язку із ведення бойових дій та постійної загрози ракетних ударів, багато громадян України були змушені виїхати за кордон для більш безпечного проживання або розглядають таку можливість зараз. Більшість переселенців їдуть в країни саме Західного світу. Відповідно, надзвичайно важливим є ознайомленням із основними юридичними нюансами перебування в тій чи іншій державі, зокрема із питанням в'їзду в державу, перебування в ній, працевлаштування, освіти, охорони здоров'я тощо.

Саме для надання відповідей на ці важливі для переселенців питання, ми ділимося із посиланням на ресурс, де надано інформацію для громадян України щодо переміщення по 28 юрисдикціям. Сподіваємося Ви його знайдете корисним!