Запитання та відповіді

Важливо! Запобігти включенню підприємства до переліку ризикових легше, ніж досягти виключення з нього. Для вказаного пропонуємо підприємцям:

1. Перевіряти потенційних контрагентів перед тим, як вступати у господарські відносини з ними. У публічних джерелах варто перевірити:

·               реєстраційну історію контрагента,

·               його репутацію на ринку,

·               те, чи фігурує він у будь-яких кримінальних провадженнях,

·               чи має майбутній контрагент судові спори з податковою щодо формування фіктивного кредиту з ПДВ або здійснення ризикових операцій.

2. Зареєструвати таблиці даних платника ПДВ на товари, що постійно реалізуються підприємством.

3. Вчасно виконувати свої податкові обов’язки. Не допускати порушення податкового законодавства.

4. Не приймати участь у «сірих схемах» ведення бізнесу.

5. Належним чином організувати бухгалтерський облік на підприємстві.

У разі якщо Ваше підприємство все ж було включено до переліку ризикових платників ПДВ, пропонуємо наступний алгоритм дій:

Крок 1. Встановити причини включення підприємства до ризикових платників:

1. Уважно вивчіть рішення Комісії регіонального рівня та встановіть зазначені в ньому причини включення до переліку ризикових платників.

Зверніть увагу: форма рішення Комісії регіонального рівня є стандартизованою та повинна містити інформацію щодо причин включення до переліку ризикових платників ПДВ.

Однією з розповсюджених підстав включення платника податків до ризикових є здійснення ризикових операцій. В таких випадках податковій необхідно пояснити реальність цих оспорюваних операцій.

2. Якщо з рішення Комісії регіонального рівня Вам не зрозумілі підстави включення підприємства до ризикових, уточніть вказані підстави. Для цього пропонуємо:

1) звернутися до комунікаційної платформи відповідного територіального підрозділу ДПС України за місцем реєстрації платника податків.

2) направити офіційний запит до податкового органу.

Важливо пам’ятати. Опрацювання офіційного запиту може займати від 5 робочих днів (якщо направлено адвокатський запит) до місяця (у разі направлення звичайного листа). Тому пропонуємо розпочати зі звернення до комунікаційних платформ ДПС України.

Крок 2. Після того як підприємство зрозуміло підстави його включення до переліку ризикових, необхідно підготувати документи щодо виключення його з переліку ризикових платників ПДВ.

Вказані документи складаються з:

1. Пояснення, в яких підприємство описує:

· суть своєї господарської діяльності,

· обґрунтування підстав для виключення з переліку ризикових, в яких необхідно пояснити, чому Ваше підприємство не відповідає критерію ризиковості, зазначеному у рішенні Комісії регіонального рівня ДПС України.

До пояснень долучаються первинні документи, що доводять викладенні у поясненнях обставини. До прикладу, такими документами можуть бути: скан-копії договорів, актів, накладних, товарно-транспортні накладні (ТТН), банківські платіжні доручення тощо.

Крок 3. Якщо подання пояснень не забезпечило виключення підприємства з переліку ризикових, пропонуємо звернутися до Ради бізнес-омбудсмена з вказаного питання.

З 1 жовтня 2022 року для України набрала чинності Конвенція про спільний транзит та спрощення формальностей у торгівлі товарами, яка спростила умови транзиту територією країн-учасниць Конвенції завдяки новій комп'ютеризованій системі транзиту або NCTS (new computerized transit system). NCTS вже використовує 36 країн, в тому числі Україна, країни ЄС та Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, Туреччина, Північна Македонія та Сербія.

Перехід на нову систему буде поступовим: до лютого 2023 року участь у системі NCTS є добровільною. Однак треба мати на увазі, що декларація типу ЕА, яка раніше давала можливість їхати одразу до пункту вивантаження, без заїзду на митницю, підлягає скасуванню.

Основні переваги "митного безвізу" є наступними:

1.                      Митниці країн, які підключені до NCTS, обмінюються даними в реальному часі, тобто для транзиту територією всіх зазначених країн вистачить єдиної електронної декларації.

2.                      Імпортерам не потрібно заповнювати окремі декларації для NCTS та України.

3.                      У постачальника є альтернатива між блокуванням коштів (в сумі, еквівалентній митним платежам при імпорті таких товарів) або фінансовою гарантією на доставку вантажу (дозволено внести кошти лише один раз в країні-експортері). Гарантію можуть надавати лише банки; страховики (крім тих, які здійснюють страхування життя); та фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій.

4.                      Підприємства можуть отримати статус авторизованого економічного оператора (АЕО), який надають митні органи, і означає високу довіру з боку митниці.

Статус АЕО може надати підприємству такі вигоди як:

1.                      Спрощене декларування.

2.                      Пришвидшене переміщення товарів через митний кордон (наприклад, першочергове проходження митних формальностей, використання спеціальних смуг тощо).

3.                      Відсутність потреби заїжджати на термінал.

4.                      Зниження ризиків у системі митного оформлення (наприклад, щодо контролю класифікації товарів, митної вартості тощо).

5.                      Право самостійно накладати пломби на транспортні засоби.

АЕО можуть бути двох типів:

1.                      АЕО-С - про надання права на застосування спеціальних спрощень.

2.                      АЕО-Б - про підтвердження безпеки та надійності.

Для надання авторизації АЕО підприємству потрібно відповідати наступним критеріям, переліченим у Додатку 1 до Порядку проведення митними органами оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації (Постанова КМУ від 27.09.2022 № 1092):

1.                      Дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності.

2.                      Належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації.

3.                      Стійкий фінансовий стан (вимогу послаблено на період воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення).

4.                      Забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства.

5.                      Дотримання стандартів безпеки та надійності.

Для отримання авторизації бізнесу потрібно проаналізувати свої внутрішні процедури і провести попередню самооцінку відповідності цим критеріям. Форма самооцінки, затверджена постановою КМУ від 27 вересня 2022 № 1092, містить багато детальних питань стосовно відповідності підприємства вищезгаданим критеріям.

Заяву про надання авторизації АЕО, яка містить базову інформацію про підприємство, і форму самооцінки необхідно подати в електронній або паперовій форм до Держмитслужби, яка призначить комісію оцінки відповідності.

Оскільки критерії стосуються внутрішніх процесів конкретного бізнесу, немає одного універсального рецепту або переліку документів, які потрібно підготувати бізнесу до оцінки. В будь якому разі такі документи не додаються до заяви, оскільки спеціально призначена комісія з оцінки відповідності буде перевіряти усі аспекти відповідності процесів підприємства критеріям вже після подання заяви з анкетою.

Авторизація безоплатна і діє безстроково, але може бути зупинена/анульована при порушенні умов.

Проте існують і потенційні недоліки "митного безвізу":

1.                      Вітчизняні фінансові гарантії можуть бути досить дорогими відносно імпортних через новизну механізму та безпекові ризики.

2.                      Підвищені початкові витрати, пов'язані з аналізом підприємством власних внутрішніх процесів та процедур для визначення можливості відповідати критеріям АЕО.

3.                      Процес проведення оцінки відповідності АОЕ досить довгий: 30 днів на попередню оцінку та 120 днів на оцінку відповідності. До того ж Держмитслужба часто раніше відмовляла у розгляді, а нову заяву можна подати лише через 6 місяців після отримання такої відмови.

Можливе посилення стандартного митного контролю на фоні створення більш ліберальної процедури митного оформлення, принаймні до отримання бізнесом авторизації. Це може бути пов'язаним з необхідністю митних органів запобігти можливими зловживаннями.

Якщо відбулося зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (ПН/РК), платник податків одержує відповідне сповіщення (квитанцію). В квитанції буде наведено посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податку або Критеріїв ризиковості господарської операції, який став підставою для зупинення реєстрації. Відповідні критерії передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Зупинення реєстрації ПН/РК означає, що покупець, на якого складена така ПН/РК, не матиме права на податковий кредит в сумі ПДВ, зазначеній у такій ПН/РК, доки вона не буде зареєстрована (розблокована) постачальником. Водночас постачальник повинен включити зупинену ПН/РК до податкової декларації з ПДВ і нарахувати відповідні податкові зобов’язання у періоді її складення.

Покупець дізнається про те, що складена на нього ПН/РК є зупиненою за допомогою свого електронного кабінету. Цілком природно, що це може призвести до погіршення взаємовідносин покупця з постачальником. На практиці це може призвести до відмови покупця розраховуватись із постачальником повністю або частково за вже поставлені товари або послуги, а також небажанням продовжувати з ним співпрацю у майбутньому.

Для розблокування ПН/РК постачальник може протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у заблокованій ПН/РК, подати пояснення та пакет документів, які підтверджують реальність господарської операції, вказаної у такій ПН/РК, на розгляд відповідної комісії при податковому органі (на сьогоднішній день такій комісії утворені при ГУ ДПС у регіонах, у м. Києві та при Офісі великих платників податків Державній фіскальний службі).

На підставі поданого пакету документів комісія при податковому органі у стислі терміни проводить «мікро-перевірку» та за її наслідками приймає або рішення про реєстрацію (розблокування) ПН/РК або про відмову у її реєстрації.

В останньому випадку постачальник може оскаржити рішення комісії в адміністративному порядку (до вищої за рівнем комісії, утвореної при ДПС України) та/або у судовому порядку. Якщо комісія регіонального або центрального рівня або суд приймає рішення про реєстрацію ПН/РК, така ПН/ РК реєструється у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), і покупець набуває право сформувати по ній податковий кредит з ПДВ. В свою чергу, зареєстрована у ЄРПН ПН/РК, згідно з Податковим Кодексом України, є безспірним підтвердженням наявності у покупця податкового кредиту.

З досвіду Ради бізнес-омбудсмена при адміністративному оскарженні зупинення реєстрації ПН/РК необхідно додавати не тільки первинні документи по конкретній господарській операції, а і стисло зазначати загальну інформацію щодо діяльності підприємства, його основні засоби/трудові ресурси та обґрунтувати їх достатність для здійснення конкретної господарської операції.

Варто також зважати на обмеження по завантаженню документів на розгляд відповідних комісії регіонального та центрального рівня ДПС України. Програмне забезпечення може не приймати великі файли, тому варто зменшувати якість сканування документів, але до читабельного рівня. Контролюючий орган також допускає сканування першої і останньої сторінок договорів для зменшення обсягу файлів.

Таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Врахована таблиця даних платника ПДВ («Таблиця») надає компанії «імунітет» від блокування складених у майбутньому податкових накладних, за умови зазначення у них кодів УКТ ЗЕД та ДКПП, що були відображені у такій Таблиці.

Поради щодо подання Таблиці:

1. Таблицю краще подавати окремо під кожний код УКТ ЗЕД або ДКПП «на виході».
   Відповідно у Таблиці потрібно відобразити всі коди УКТ ЗЕД та ДКПП товарів/послуг, придбання яких є передумовою реалізації платником ПДВ певного товару/послуги.
2. У кожному рядку Таблиці має бути проставлений код КВЕД, але код не може бути одночасно вказаний «на вході» і «на виході». Останні коди заповнюються у шаховому порядку.
3. Коди УКТ ЗЕД та ДКПП товарів/послуг краще заповнювати в тому вигляді, у якому вони будуть зазначені у податкових накладних з відображенням тією ж кількості символів.
4. До Таблиці додаються пояснення, у яких варто проілюструвати джерела походження товарів/послуг «на вході», їхній подальший рух, а також описати свою господарську діяльність, на підставі чого податківці можуть зробити висновок, що йдеться про реальний бізнес (щоб у податкової не було сумнівів щодо здатності платника виконувати відповідні операції). Наприклад, у поясненнях доречно зазначити відомості про наявні виробничі потужності, орендовані/власні приміщення, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировину. Зазначені відомості мають бути підтверджені відповідними документами, долученими до Таблиці. 
5. Перед поданням Таблиці доцільно перевірити актуальність відомостей у поданому до податківців повідомленні за формою 20-ОПП.

Обмежень щодо кількості разів подання Таблиці не встановлено, тому у разі її неприйняття, платник ПДВ може повторно її подати з урахуванням отриманої від податківців інформації. Якщо причина неврахування не зрозуміла (іноді вона криється не у сумнівах податкової щодо конкретного виду операцій, а у сумнівах щодо певної частини «вхідного» кредиту), можна подати запит до податківців (до відповідної Комісії регіонального рівня) або звернутися на комунікаційну платформу регіональної податкової. Якщо раніше враховану на регіональному рівні Таблицю було скасовано на центральному рівні, аналогічні запити можна адресувати до ДПС України.

Якщо ж, на думку платника ПДВ, Таблиця необґрунтовано не прийнята, таке рішення податківців можна оскаржити у судовому порядку або ж звернутися до Ради бізнес-омбудсмена. 

Питання коригування митної вартості товарів є предметом одвічного протистояння бізнесу та митних органів. Водночас з огляду на судову практику за 2022 рік, справедливість у даному питанні у переважній більшості випадків знаходиться на боці бізнесу. Із розглянутих 1 215 справ судами першої інстанції в 2022 році, 1 104 справи закінчилися задоволенням позову (91% від загальної кількості справ із прийняттям рішення).

При імпорті товарів декларант або уповноважена ним особа (декларант) заявляють митну вартість товарів (МВ) за одним із визначених Митним кодексом України (МКУ) методів.

Митний орган в свою чергу здійснює контроль правильності заявленої МВ, за результатами якого:

1) визнає заявлену МВ за умови сплати митних платежів за заявленою МВ;

2) виносить рішення про коригування митної вартості товарів (рішення про коригування), що дає декларанту можливість піти шляхами:

2.1.Погодитись з рішенням про коригування та сплатити митні платежі згідно з МВ, визначеною митним органом.

2.2.Не погодитись з рішенням про коригування та оскаржити його до митного органу.

2.3.Не погодитись з рішенням про коригування та, скориставшись процедурою, що передбачена ч. 7 статті 55 МКУ, випустити товар у вільний обіг. Дана процедура передбачає сплату митних платежів згідно із заявленою МВ та надання забезпечення сплати митних платежів (забезпечення) з урахуванням МВ, що визначена у рішенні про коригування, на строк 90 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Вбачаємо, що у випадку незгоди із рішенням про коригування найбільш економічно доцільним варіантом є випуск товарів у вільний обіг під гарантії відповідно до п. 2.3, адже у випадку, описаному у п. 2.2, товари будуть простоювати на митниці.

Тож на що саме слід звернути увагу після отримання рішення про коригування для здійснення його ефективного спростування?

Найперше потрібно проаналізувати зміст рішення про коригування.

Зокрема, варто встановити, чи відповідає рішення про коригування формі, яка встановлена Наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» та чи містить воно відомості, перелічені у ч. 2 ст. 55 МКУ:

·   обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

·  наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

·      вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

·       обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

·  інформацію про право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються або ж право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Якщо ж аргументація рішення про коригування є досить розпливчастою, можна звернутись до митного органу із запитом про надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення МВ, а також щодо підстав для здійснення коригування.

Далі ми радимо проаналізувати, чи обґрунтовано митний орган вважає, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про МВ та/або невірно визначено МВ.

Це можна перевірити наступним чином:

1)     встановити, чи правильно було розраховано числові значення МВ;

2)     передивитись, чи було подано весь перелік документів, які підтверджують МВ (ч. 2 ст. 53 МКУ), а також додаткові документи на письмову вимогу митного органу (ч. 3-4 ст. 53 МКУ) чи інші додаткові документи, що подавались декларантом за власним бажанням.

При цьому варто перевірити, щоб вказані документи: (а) не містили розбіжностей, які впливають на правильність визначення МВ, (б) не містили ознаки підробки, (в) містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових МВ чи відомостей щодо ціни товару.

Також необхідно встановити повний перелік сумнівів митного органу щодо заявленої МВ та з’ясувати, чи спростовуються вони поданими документами, або ж встановити, що вони є адекватними та мають бути враховані.

Зазвичай митний орган наявні сумніви щодо МВ озвучує вже на етапі письмової вимоги про надання додаткових документів. В цій частині вкрай важливо проаналізувати виявлені сумніви на предмет обґрунтованості, зокрема чи дійсно виявлені розбіжності впливають на показники МВ (про що можуть свідчити, наприклад, розбіжності у сумі транспортних витрат за рахунком та фактично оплачена сума).

Зважаючи на положення ч. 8-9 ст. 55 МКУ протягом 80 днів після випуску товарів у обіг декларант має подати митному органу додаткові документи на підтвердження заявленої МВ, а митний орган має їх розглянути протягом 5 робочих днів, в результаті чого може:

-   визнати заявлену МВ та скасувати рішення про коригування;

- обґрунтовано відмовити у визнанні заявленої МВ, що матиме наслідком використання наданого раніше забезпечення для сплати митних платежів.

Зверніть увагу! Якщо протягом 5 робочих днів митний орган не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої МВ з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом МВ визначено правильно. Відтак рішення про коригування буде скасоване, а надане забезпечення повернуте (вивільнене). Даний строк 5 робочих днів закріплений у ст. 55 МКУ. Водночас, в силу положень пп. 2 п. 9-12 розділу ХХІ МКУ, його перебіг зупинено на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Відповідно, у нинішніх умовах митний орган може надавати відмову у визнанні заявленої МВ не обмежуючись 5 робочими днями.

У випадку відмови у визнанні заявленої МВ потрібно звернутись до Державної митної служби України (ДМСУ) зі скаргою. Якщо останній етап адміністративного оскарження за участі ДМСУ не завершується успішно, для оскарження рішення про коригування доцільно звертатись до суду.

Незважаючи на обмеження, накладені на державні органи в зв’язку з коронавірусною хворобою COVID-19 та воєнним станом (Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022), деякі заходи нагляду і контролю все ж продовжують проводитись. Зокрема, станом на 30 березня 2023 року:

1.       Органи Державної податкової служби можуть проводити:

·       Камеральні перевірки;

·       Фактичні перевірки (прим. – Законом України 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» всі обмеження щодо проведення фактичних перевірок були виключені);

·       Документальні позапланові перевірки:

-        проводяться на звернення платника податків та/або

-        з підстав, визначених підпунктами визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або

-        у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або

-        з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або

-        щодо нерезидентів (представництв нерезидентів).

Такі перевірки проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

-  доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

-    доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

-      проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Звертаємо увагу, що нині очікує розгляду проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», поданий Кабінетом Міністрів України, яким пропонується скасувати мораторій на проведення документальних планових та позапланових перевірок з 1 липня 2023 року.

Також за цим проектом з 1 липня 2023 року очікується відновлення перевірок щодо правильності обчислення, нарахування та сплати єдиного внеску за Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

2.       Органи Державної служби України з питань праці («Держпраці») за заявою працівника або профспілки можуть проводити позапланові перевірки:

·    за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також

· з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Такі позапланові заходи державного нагляду (контролю) у відповідності до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» здійснюються органами Держпраці:

- за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;

- за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;

- у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

- за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом);

- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

3.   Органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (прим. - МВС) можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за наявності підстав визначених у п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»:

·   за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також

·       для виконання міжнародних зобов’язань України.

Зауважимо, що перелік дозволених перевірок та заходів державного нагляду (контролю) може переглядатись у бік поступового відновлення дозволених перевірок і відповідна тенденція, як свідчать наявні законодавчі ініціативи, буде спостерігатись і надалі.